Соціальні послуги
З 1 січня 2020 року вступив в дію новий Закон України № 2671-VІІІ "Про соціальні послуги".
Цей закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізування їх негативного впливу на осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. Однак, і сьогодні Урядом приймається ряд підзаконних актів, необідних для реалізації нового Закону в повному обсязі. Для отримувачів соціальних послуг, у зв’язку з уведенням вищезазначених документів змінилися сам підхід та умови отримання соціальних послуг
Соціальні послуги отримувачам надаються:
1) за рахунок бюджетних коштів;
2) з установленням диференційованої плати залежно від доходу отримувачів соціальних послуг;
3) коштом отримувача соціальних послуг або третіх осіб.
Законом визначено, що соціальні послуги – це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України. Державні стандарти соціальних послуг та порядок їх розроблення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Основні напрямки соціальних послуг:
- соціальна профілактика (запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потрапляння особи/сім’ї в такі обставини),
- соціальна підтримка (сприяння подоланню особою/сім’єю складних життєвих обставин),
- соціальне обслуговування (мінімізація для особи/сім’ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримка їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду).
Отримувачами соціальних послуг можуть бути особи/сім’ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах.
Відповідно до Закону складними життєвими обставинами є обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.
Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини:
а) похилий вік;
б) часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;
в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;
г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;
ґ) інвалідність;
д) бездомність;
е) безробіття;
є) малозабезпеченість особи;
ж) поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків;
з) ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини;
и) втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі;
і) жорстоке поводження з дитиною;
ї) насильство за ознакою статі;
й) домашнє насильство;
к) потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;
л) шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.